Сни про.
Нарешті я знайшов метод повернутися в онлайн. Після декількох місяців поневірянь з одного шарового ДНС хостингу до іншого, я такі вирішив заплатити гроші і віддати усі домени на обслуговування своєму перевіреному бестхостінгу.
Останній тиждень я не можу нормально спати. Кожної ночі мені уві сні приходить якась суміш сюрреалізму, еротики, драми та бойовика. Причому сни кольорові та на стільки реалістичні, що іноді я вимушений просинатися чи то від емоцій, чи то від страху, чи то від збудження.
Учора намагався згадати коли таке було зі мною востаннє, і згадав… Коли я був на четвертому курсі саме наприкінці лютого чи початку березня я почав бачити різнокольоровий сюр. Що я тільки не робив, однак мені нічого не допомагало. Потім, коли прийшла остаточна весна – все минулося. Я почав багато пити вина, та сидіти на вулиці і грати на гітарі.
Тож чекаємо.
Найгірше у тому, що зараз маємо це те, що зранку я усіх ненавиджу 
.
І знову про політику
Для тих хто гостює у мене в блозі не секрет, що я народився в Білорусії. Не дивлячись не те, що я дуже рідко там буваю, мене дуже хвилює те, що там відбувається.
Поки ще я молодий, для мене дуже важливо, щоб я міг говорити вголос те, що хочу. Я хочу права на вільні зібрання та страйки. Просто хочу свободи.
Те, що відбувається в Білорусі останнім часом, не інакше як жахом на назвеш. Навіть наляканий народ моєї маленької батьківщини вже не може більше мовчати. Хтось може розповідати про те, що хтось хоче захопити владу, влаштувати революцію. Не бачу нічого поганого в революціях, які були схожі на нашу “помаранчеву” у 2004 році. Мабуть ми не стали жити набагато краще, мабуть ми розчарувалися, але… Але в нас поки що є свобода казати те, що думаєш, саме завдяки подіям 2004 року.
Сили братам Білорусі, адже, на мою думку, Олександру Григоровичу вже пора.
Повернувся.
Чувак, дякую тобі.
Я нарешті вирішив усі проблими з DNS та знову онлайн.
Кому цікаво – все добре!
Весна, та інше…
Я не люблю весну. Я не люблю те, що після весни прийде літо, яке я ненавиджу. Але з її приходом життя якось розквітло. Так сталося, що я достатньо довго їду зранку на роботу, і близько години, а іноді двох, проводжу в маршрутках. З першими весняними променями сонця, я зовсім припинив читати дорогою на роботу. Іноді я просто слухаю плеєр, а іноді просто, без музики, сиджу із заплющеними очима на сонячній стороні автобуса та дивлюся на тіні дерев, що падають на залиті сонцем очі.
Всім гарної весни.
Динамо – Манчестер Сіті – 2:0
Какоє…
Шановні відвідувачі цієї сторінки.
З самого народження я розмовляв російською, крім того, продовжую думати саме нею. Але вже достатньо давно не помічаю різниці між мовами, коли пишу, або читаю.
З цього моменту я буду намагатись писати на цій сторінці українською. Все одно я однаково погано знаю обидві мови.
Я прошу вибачення перед тими, хто погано знає українську, або не знає її взагалі.
Дякую.
Несколько фактов о:
Posted by MD in Автобіографія, Літня посмішка, Роздуми on 16.11.2010
1. Я перестал осуждать Путина за поцелуй мальчика в живот. Видать просто слишком взрослыми на тот момент были его девочки, чтобы оторваться на их животах по полной. А тем не менее – это радость )
2. Первое слово моего сына… Нееет не мама.. Не папа и даже не пиво… Гитара оО. Мне нравиться. И даже то что но не сильно выговаривает Р и теперь говорит Гитара раз 100 в день.
3. Знал бы что дети это такой экстаз, начал бы в 13.
подорогена
Posted by MD in Автобіографія, Вірші, Літня посмішка, Пишука on 20.07.2010
как мелких тысячи шариков
в заросшей моей голове
чья-то угловатая улыбка
в маршрутке убегающей туда где
мурашками по спине
и только б не приехать вовремя
задержаться задергаться
чтоб мимо глаз да сразу в лохматую голову.
берестейская, шулявскаяб кпи – зоопарк
открываешь глаза – веки пандусом
прости меня господи за то что мыслями угловат
и иногда так мечтаю быть страусом
“Жила-была певица Диана Арбенина, писала прекрасные песни. Жила-была девочка Соня. Жила не очень легко, потому что болела лейкозом, долго лечилась, перенесла трансплантацию костного мозга. Но не унывала. И обожала песни Дианы Арбениной, особенно про Южный полюс. И вот когда Диана на концерте отмечала своё 35-летие, Чулпан Хаматова привела туда Соню, чтобы та спела своей любимой певице свою любимую песню. Получилось очень здорово, Соня и Диана подружились.”
Наблюдения
Posted by MD in Літня посмішка, Пишука, Роздуми on 09.07.2010
Книжки(бумажные) чертовски подорожали с тех пор как я последний раз был в книжном магазине. Облизать хорошую книгу всегда приятнее, чем читать электронный вариант, но я оказался не готов платить 100-150 грн. за бумажные оригиналы того, что есть у меня в телефоне. К слову сказать на Богдана Хмельницкого, возле Театральной действительно хороший магазин.
Еще про книги. Читаю не знаю какую по счету книгу Мураками. Читаю я медленно, но то что я сейчас читаю, идет особенно хорошо. Пока одна из лучший, на мой взгляд его вещей. Норвежский лес. Read the rest of this entry »
Метро. Первый вагон
Помню. Когда еще носил сандали
Бегал ногами по полю
Полон предвосхищенья
И думал что жизнь это поезд
И мы в нем почти пассажиры
Но только кому-то раньше
А когда остальным не узнаешь
И будто бы нет конечной
А кто-то кричит: “По кругу”
А кто-то, что по спирали.
А тот, что с конца вагона
Кричит, что не так уж важно
Ведь правду в конечном счете
Никто так и не узнает.
А поезд тем временем едет
Трясет всех своих пассажиров
И вот уже нет тех кто старше
А младшим сандали жмут
И чаще становится грустно
Все чаще сквозь горечь смеёмся…
В метро, от проклятых мыслей
Все трудней, и трудней уснуть…
Слухаю- Чиж & Co – Еду, Еду 22.02.2012
- Чиж & Co – Я Подобно Собаке 22.02.2012
- Чиж & Co – Фантом 22.02.2012
Зроби себе вільним
